Вік розсади і площа живлення

Предыдущая18192021222324252627282930313233Следующая

Вік розсади визначають кількістю діб від появи сходів до висаджування рослин. Він залежить від біологічних особливостей культури, умов середовища і технології вирощування. Так, товарну розсаду помідора, перцю, баклажана для зимово-весняної культурозміни (зимові теплиці) вирощують упродовж 60—70 діб, тоді як улітку (для осінньої культурозаміни) — 30-—-35 діб. Розсаду капусти ранньої висаджують у віці 60—65, а огірка — 20—30 діб. Своєчасне пікірування, підживлення рослин і підтримування оптимального мікроклімату на 5— 10 діб прискорює формування розсади.

Добре розвинена розсада має відповідну висоту, міцне, товсте стебло і добре облиствлена. Якщо розсада молодша, то після пересаджування вона втрачає тургор, швидше в'яне, погано переносить несприятливі умови погоди і рослини пізніше вступають у плодоношення. Переросла розсада довго приживається, оскільки в неї після пересаджування обривається значна частина кореневої системи, а порівняно велика листкова поверхня витрачає багато води на випаровування, внаслідок чого листки передчасно жовтіють і відмирають, що затримує і знижує плодоношення.

З віком рослини розростаються і потребують більшої площі живлення. Тому в загущених посівах вони витягуються і зніжуються, внаслідок чого після висаджування на постійне місце погано приживаються та пошкоджуються сонячними опіками. За надмірного розрідження рослини не повністю використовують площу живлення, що підвищує собівартість розсади. Рекомендовані ЮБ УААН та іншими науково-дослідними установами вік і площі живлення для розсади овочевих культур наведено в табл. 2.

Вирощування розсади в горщечках і касетах. Після пересаджування розсади, вирощеної в торфоперегнійних горщечках (насипних) або кубиках, найкраще зберігається коренева система. Рослини її швидко приживаються, легше переносять короткочасні зниження температури і на10-15 діб швидше починають плодоносити порівняно з безгорщечковим вирощуванням.

Горщечкову розсаду вирощують переважно для теплично-парникових господарств, тепличних комбінатів та для одержання раннього врожаю овочів з відкритого ґрунту: капусти ранньої і цвітної (1- і 2-го строків), кольрабі, помідора, ранніх сортів (гібридів) огірка, баштанних культур, салату головчастого тощо.

Розсаду в горщечках можна вирощувати впродовж тривалішого періоду, ніж безгорщечкову. Це пояснюється тим, що після пересаджування рослини майже не втрачають кореневої системи. Краще приживається розсада, вирощена в грунтонасипних і торфоперегнійних горщечках, які висаджують разом із рослинами. Коренева система рослин легко проникає в ґрунт через такі горщечки і не пошкоджується під час пересаджування. Вирощування ранніх овочів методом горщечкової розсади забезпечує високу економічну ефективність. За даними кафедри овочівництва Національного аграрного університету (НАУ), вирощування ранньої капусти горщечковою розсадою збільшує грошові надходження з 1 га на 20—25 %.



Таблиця 2. Вік, площа живлення і вихід розсади


Розсада виносить з ґрунту багато поживних речовин, тому горщечки і кубики виготовляють з ґрунтосуміші, збагаченої поживними речовинами.

Основними компонентами для виготовлення ґрунтосуміші є торф, перегній і структурний (краще дерновий) ґрунт. Якщо в господарстві немає торфу, для виготовлення горщечків використовують парниковий перегній.

Для виготовлення торфоперегнійних горщечків і кубиків використовують такий склад ґрунтосуміші: 1) 3 частини торфу + 1 частина перегною; 2) 5—8 частин перегною + 2—5 частини дернової землі; 3) 2 частини торфу + 2 частини парникового перегною + 1 частина дернової землі; 4) 3 частини торфу + 1 частина перегною + 0,5 частини дернової землі + + 0,5 частини коров'яку. Залежно від культури до суміші додають мінеральні добрива (табл. 13). Ґрунтосуміші збагачують також мікроелементами, г/м3: сульфату міді — 1,5—2; борної кислоти — 1,5—2; сульфату мангану і цинку — по 11—15.

За даними Кримської дослідної станції ЮБ УААН, ранній і високий урожай овочів мають під час вирощування розсади в горщечках, виготовлених із такої ґрунтосуміші: 5 частин перегною + 3 частини дернової землі + 3 частини коров'яку і мінеральних добрив (аміачної селітри 1,5 кг/м3, суперфосфату 3—5 і хлориду калію 0,5 кг/м3).

Для ранніх сортів капусти, перцю, баклажана торфоперегнійні горщечки виготовляють зазвичай розміром 6x6 см, помідора, огірка, кабачка, дині, гарбуза — 8x8 або 10 х 10; салату 5x3 см. Щоб мати більш ранню продукцію капусти ранньої і цвітної, кольрабі та помідора, економічно вигідно розсаду вирощувати в торфоперегнійних або поліетиленових насипних горщечках розміром 10 х 10 см. Такий розмір горщечків дає змогу висаджувати розсаду в раніші строки і старшого на 5—10 діб віку, що на 5—10 діб прискорює збирання врожаю.

Догляд за розсадою полягає у підтриманні оптимальної температури з урахуванням фази розвитку рослин, інтенсивності освітлення, вологості ґрунту і повітря. У міжряддях систематично знищують бур'яни і розпушують ґрунт. Щоб запобігти витягуванню рослин, їх обробляють 0,1 %-м розчином хлорхолінхлориду (препарат ТУР). На 1 м2 площі витрачають З л робочого розчину препарату. Обприскування починають після утворення 2—3 справжніх листків, а наступні—через 7—8 діб після попередніх. Хлорхолінхлорид має високу ретардантність і після обприскування розсади помідора за 15—20 діб до висаджування. За даними Кримської дослідної станції ІОБ УААН, за дво-триразового обробітку розсади помідора 0,2 %-м розчином препарату ТУР рослини мають короткі міжвузля. Урожай плодів при цьому підвищується на 10—12%.

Таблиця 3. Орієнтовні норми внесення мінеральних добрив у грунт для виготовлення торфоперегнійних горщечків, кг/м3

Щоб подовжити період росту рослин, зменшують кількість поливів і застосовують підрізування їх кореневої системи та зчісування (двічі) частини листків у рослин помідора, не пошкоджуючи при цьому точки росту. Підрізування кореневої системи розсади проводять у разі безгорщечкового способу вирощування. При цьому за 8—10 діб до висаджування рослини добре поливають і підрізують (скобою, лопатою) кореневу систему на глибині 5—8 см. Посередині міжрядь і між рослинами ножем роблять прорізи на 1 см глибше, ніж підрізувалася коренева система. Це сприяє швидкій регенерації кореневої системи, яка швидко пронизує нарізаний кубик. Рослини в рості не затримуються, оскільки після пересаджування разом з грудкою землі посилюється їхнє приживання. Листки зчісують за 7 діб до висаджування розсади. За даними професора Л. М. Шульгіної, це дає змогу мати стандартну розсаду помідора заввишки близько 22 см (без застосування цього агроприйому вона переростає і має висоту до 32 см).

У комплексі агротехнічних заходів, спрямованих на вирощування високоякісної розсади для відкритого Грунту, велике значення має її загартування. Для цього за 8—12 діб до висаджування розсади у відкритий грунт з парників знімають рами, спочатку на день, а потім і на ніч. У плівкових теплицях посилюють вентиляцію, а за 7—10 діб до висаджування знімають покриття або не менш як 30 % бічної огорожі. Зняття парникових рам і плівкового покриття теплиць (цілодобово) перед вибиранням рослин добре загартовує розсаду не тільки проти дії низьких температур, а й проти сонячних опіків.

Щоб підвищити стійкість рослин проти несприятливих умов під час вегетації, розсаду перед загартуванням підживлюють фосфорно-калійними добривами з розрахунку 40 г суперфосфату і 80 г сульфату калію на 10 л води. Таку кількість робочого розчину витрачають на 1,5 м2 площі. Якщо розсада погано росте, то до цієї суміші можна додати 20 г аміачної селітри. Відразу після підживлення рослини трохи поливають, щоб змити з них залишки добрив. У період загартування рослин поливи не проводять. У разі вирощування безгорщечкової розсади в парниках за 5—7 діб до її вибирання ґрунт посередині міжрядь прорізують, щоб утворилася додаткова коренева система і рослини вибиралися з грудкою землі.

Інститутом овочівництва і баштанництва УААН у 1987—1991 pp. розроблена касетна технологія вирощування овочевих культур. Застосовуючи її, зменшується витрата насіння в 3—4 рази порівняно з існуючою, збільшується вихід розсади з одиниці площі в 4—9 разів залежно від культури. Така технологія сприяє автоматизації всіх технологічних процесів, починаючи з набивання касет поживною сумішшю і кінчаючи висаджуванням розсади, тобто переведенню вирощування розсади на промислову основу.

Касети виготовляють блоками, які мають форму квадрата (40 х 40 см). У кожному блоці розміщується від 60 до 84 чарунок. Вони мають форму циліндра або зрізаної піраміди, дно їх відкрите. Заповнюють касети поживною сумішшю. Насіння в касети висівають автоматично на посівній лінії і зразу присипають вологою сумішшю. Вихід товарної розсади з однієї касети залежно від розміру чарунки становить від 50 до 80 шт. Вік розсади за обмеженого об'єму площі зменшується і становить для огірка 12— 15 діб, помідора, перцю, баклажана — 25—30 діб.


7968750293408929.html
7968801095816398.html
    PR.RU™