ВИРІШЕННІ ПИТАННЯ ПРО ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ

СПРАВИ (ТА ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ)

Працівники правоохоронних органів при наявності інформації про скоєння господарюючими суб'єктами зловживань, які тягнуть за со­бою адміністративну та кримінальну відповідальність, організують проведення позапланових інвентаризацій.

Правовими основами призначення інвентаризації по завданню пра­воохоронних органів є:

1)заяви громадян, засобів масової інформації про факти зловжи­вань, крадіжок, здійснених господарюючими суб'єктами;

2)наявність інформації про неповне оприбуткування товарно-матеріальних цінностей або реалізації необлікованих надлишків;

3)дані про випадки необгрунтованого підвищення цін на товарно-матеріальні цінності, що реалізуються, продажу неякісного товару, а та­кож при обважуванні, обмірюванні та обмані при розрахунках покупців;

4)затримання посадових, матеріально відповідальних осіб з вкра­деним, вивезенням, винесенням цінностей підприємства з метою їх крадіжки шляхом привласнення, розтрати.

Проведення інвентаризації по завданню працівників правоохорон­них органів також необхідно, коли ними одержана оперативна інфор­мація наступного характеру:

• проведення необгрунтованих розрахунків за продані необлікова-ні цінності;

• привласнення матеріальних цінностей посадовими особами у підприємствах колективної власності;

• навмисна розтрата чужого майна і грошових коштів, одержаних у вигляді позички;

• завищення валових витрат та податкового кредиту по ПДВ у по­датковому обліку;

• недовкладення продуктів харчування під час приготування гото­вого продукту;

• продаж по завищеним цінам товарів, які мають застарілий фасон та модель, які загубили свою якість тощо.

Оперативні працівники, слідчі, перед тим як звернутися до керівника господарюючого суб'єкта або до головної організації з листом чи поста­новою про проведення інвентаризації, повинні виконати ряд організацій­них заходів, необхідних для найвищої ефективності перевірки. Зокрема,


важливо забезпечити належний контроль за проведенням майбутньої ін­вентаризації. Для цього призначають групу, в яку включають оперативно­го працівника або слідчого, компетентних бухгалтерів, інспекторів подат­кових органів, представників громадськості тощо. Старший групи проводить шструктаж: визначає завдання учасникам; пояснює їм права та обов'язки; попереджує про недопустимість втручання в роботу членів ін­вентаризаційної комісії, вести перерахування, зважування, вимірювання цінностей, давати консультації, підписувати документи тощо.

При встановленні членами групи контролю порушень, помилок під час проведення інвентаризації, їм необхідно вказати на це голові комі­сії і вимагати виправлення.

Відповідальність за правильне та своєчасне проведення інвентари­зації покладається на керівника та головного бухгалтера підприємства, а також на голову інвентаризаційної комісії.

При проведенні інвентаризації працівники правоохоронних органів не мо­жуть входити до складу членів комісії, але повинні бути присутніми з метою:

• забезпечення функцій конвою;



• виконання контролю за порядком проведення інвентаризації та попередження можливих викривлень її результатів;

• не допущення фізичного та негативного психологічного впливу з боку зацікавлених осіб на членів інвентаризаційної комісії.

Оперативні працівники відділів по боротьбі з економічною злочин­ністю, слідчі повинні проконтролювати, щоб у період проведення ін­вентаризації було перевірено:

♦ наявність договорів про матеріальну відповідальність;

♦ чи належним чином виконувався контроль за діяльністю матері­ально відповідальних осіб;

♦ чи правильно ведеться складський облік, наявність номенклату-ри-цінника та матеріальних ярликів у місцях збереження товарно-матеріальних цінностей;

♦ чи правильно і своєчасно проводилися передачі матеріальних цінностей при зміні матеріально відповідальних осіб;

♦ чи достовірно відображалися в бухгалтерському обліку виявлені різниці, встановлені під час попередніх перевірок тощо.

Оперативні працівники, слідчі повинні забезпечити всі умови для роботи інвентаризаційної комісії:

• опломбувати входи і виходи приміщень, де буде проводитися ін­вентаризація;

• оглянути приміщення на предмет можливого підпалювання, ви­бухів, а також зробити виїмку документів перевіряємого підприємства із бухгалтерії;


• зробити виїмку у приміщенні перевіряємого об'єкту, а саме: складських карток, книг, журналів, чорнових записів;

• поставити підписи на документах, чорнових записах, картках, товарних звітах тощо.

Питання про проведення інвентаризації в кримінально-процесуаль­ному порядку ще не вирішено, тому посадові особи, які проводять діз­нання та розслідування, при призначенні інвентаризації використову­ють вимоги КПК, що сформульовані стосовно ревізії.

Проведення інвентаризації за завданням слідчого продовжує тер­міни розслідування, тому інвентаризацію слід призначати у випадках дійсної необхідності. До призначення інвентаризації необхідно рете­льно встановити і вивчити за матеріалами справи ті прийоми і спосо­би, які застосовували звинувачувані для розкрадання матеріальних цінностей та приховування їх в період інвентаризації.

Вимога про проведення інвентаризації оформляється-постановою слід­чого. У мотивованій постанові слідчий вказує на необхідність проведення повної чи часткової інвентаризації, ставить перед інвентаризаційною комі­сією конкретні, чітко сформульовані завдання, що випливають із обставин справи. В постанові вказуються строки закінчення інвентаризації.

Після проведення інвентаризації, в період якої встановлені факти нестач, надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, які утворилися в результаті здійснених працівниками підприємства зловживань та розкрадань майна, працівники правоохоронних органів повинні зібрати необхідні матеріали.

До числа первинних матеріалів, які підлягають збору і аналізу після проведення інвентаризації, відносяться:

• заяви громадян, засобів масової інформації про факти зловжи­вань, крадіжок, скоєних господарюючими суб'єктами;

• матеріали інвентаризації з додатками первинних документів, які підтверджують факт нестачі (надлишків), зловживань, крадіжок, які скоєні матеріально відповідальними особами;

• висновки службової перевірки, проведеної згідно рішення зборів учасників (керівника, колективу), і клопотання про признання госпо­дарюючого суб'єкта цивільним позивачем;

• бухгалтерські та інші документи, надані підзвітними особами членам інвентаризаційної комісії, але не прийняті ними до заліку;

• бухгалтерські та інші документи, які підлягають сумніву про їх правдивість, тобто які мають елементи підробки, перекреслення, недо­пустимі виправлення, а також чорнові записи;

• пояснення членів інвентаризаційної комісії, робітників бухгалтерії підприємства про те, чому вказані документи не були прийняті до обліку;


• пояснення членів інвентаризаційної комісії про обставини, при яких були допущені ними розтрати, крадіжки, надлишки, нестачі;

• договори про матеріальну відповідальність;

• виписки із трудових книжок підозрюваних у зловживанні, роз­краданні матеріально відповідальних осіб із вказівкою даних про їх трудову діяльність (чи не звільнювались вони за втрату довіри колек­тиву, чи не були вони судимі, які мали заохочення та покарання тощо);

• матеріали перевірок різних контролюючих органів (податкової інспекції, фінансового відділу адміністрації, комітету по захисту прав споживачів), які мають інформацію про матеріально відповідальних осіб, у яких встановлено нестачу, надлишки, розкрадання або привла­снення;

• характеристики на матеріально відповідальних осіб, які підо­зрюються у зловживаннях, розтратах, розкраданнях з місця їх роботи та проживання, з вказівкою відносин щодо виконання ними посадових обов'язків тощо;

• довідки про наявність або відсутність судимості (спецперевірка) на підозрюваних, матеріально відповідальних та інших осіб, які допус­тили нестачу, надлишки, зловживання, розкрадання цінностей.

Оперативні працівники повинні вивчити зібрані матеріали інвента­ризації, дати їм різнобічну і об'єктивну оцінку з точки зору:

• їх повноти і якості;

• змісту свідчень кримінального характеру;

• повноти виконання завдань, вказаних в листі про необхідність призначення і проведення інвентаризації;

• можливості використання документів для доказів скоєних зло­вживань, крадіжок.

При вирішення питання про порушення кримінальної справи або відмови про порушення кримінальної справи робітникам правоохорон­них органів рекомендується на більш детальному рівні встановити:

• чи всі необхідні матеріали щодо результатів інвентаризації нада­ні для їх вивчення та аналізу;

• чи своєчасно та відповідно чинного законодавства України була проведена інвентаризація;

• чи правильно та повно оформлені матеріали інвентаризації (не­має підчисток, виправлень, наявні підписи);

• чи правильно застосовані ціни на перевіряємі товари, чи прове­дений розрахунок природного убутку, зарахування пересортиці, спи­сання на псування, бій, лом;

• чи відшкодована матеріальна шкода, якщо так, то ким із підо­зрюваних у зловживаннях осіб, коли та в якому розмірі;


♦ чи підтверджуються результати інвентаризації іншою інформаці­єю та доказами, зібраними по справі;

♦ чи встановлені причини і умови, які спонукають виникнення не­стач, зумисному виникненню надлишків товарно-матеріальних цінно­стей і грошових коштів з метою скоєння розкрадань.

Оперативні працівники, слідчі під час вивчення, аналізу та оцінки ма­теріалів інвентаризації можуть встановити викривлення її результатів:

♦ невиконання припципу раптовості проведення інвентаризації, ін­вентаризаційної комісією не в повному складі;

♦ виправлення і дописки в інвентаризаційному опису;

♦ перенесення облікових даних до інвентаризаційного опису перед перевіркою фактичних залишків цінностей в натурі;

♦ завищення чи заниження підсумків в інвентаризаційному опису та суми природного убутку в розрахунках;

♦ наявності підроблених актів на списання товарно-матеріальних цінностей під виглядом псування, лома;

♦ надання підроблених (повністю чи частково) документів на від­пуск товарно-матеріальних цінностей або грошових коштів;

♦ надання перевіряючим особам фіктивних розписок про зберіган­ня товарно-матеріальних цінностей на тимчасовому збереженні в будь-якій комерційній або іншій організації;

♦ викривлення ознак товарно-матеріальних цінностей (сорт, номе­нклатура, артикул, одиниця виміру тощо);

♦ включення в опис товарно-матеріальних цінностей, які надійш­ли, але не оприбутковані на момент інвентаризації;

♦ складення фіктивних актів оприбуткування, комерційних актів на нестачу товарно-матеріальних цінностей, які надійшли від постача­льників;

♦ зумисне завищення або заниження матеріально відповідальними особами цін або норм природного убутку на товари, необгрунтований взаємний залік надлишків та нестач в результаті пересортиці тощо.

Оперативний працівник повинен взяти пояснення, слідчий — до­питати керівника, учасників товариства, посадових осіб, матеріально відповідальних осіб, а також членів інвентаризаційної комісії. Це не­обхідно для того, щоб упевнитися в правильності проведення інвента­ризації і обгрунтованості, об'єктивності її результатів. В процесі на­дання пояснень матеріально відповідальні особи, як правило, не визнають факти помилок, нестач, надлишків, здійснених крадіжок.

У вказаних ситуаціях перевіряємі особи посилаються на неправи­льне визначення фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей членами інвентаризаційної комісії, яка, за їхньою думкою:


♦ не проводила точного та суцільного перерахунку, вимірювання та переважування товарно-матеріальних цінностей;

♦ неправильно визначила суму природного убутку або виконала залік пересортиці товарно-матеріальних цінностей;

♦ не врахувала деяких товарно-транспортних накладних, карток складського обліку та інших прибуткових або видаткових документів;

♦ вказала у порівняльній відомості не дійсні документальні або фактичні залишки за окремими видами товарно-матеріальних ціннос­тей, тарі і грошовим коштам.

Після одержання пояснень від посадових та матеріально відповіда­льних осіб оперативний працівник, слідчий повинні провести опиту­вання (допит) членів інвентаризаційної комісії, у яких належить вста­новити:

♦ яким чином під час проведення інвентаризації визначалась фак­тична наявність товарно-матеріальних цінностей, тари і грошових ко­штів;

♦ чи не було випадків недоліку товарно-матеріальних цінностей по кількості місць, числу ящиків, бочок — без перевірки їх місткості;

♦ чи всі члени інвентаризаційної комісії та перевіряємі матеріально відповідальні особи приймали участь у інвентаризації, якщо ні, то кого не було та по якій причині;

♦ чи була встановлена нестача, надлишки товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, псування, бій, лом, пересортиця товарів під час проведення інвентаризації;

♦ чи правильно був складений розрахунок природного убутку та залік пересортиці;

♦ чи мали місце випадки з боку зацікавлених осіб будь-яким чином впливу на членів інвентаризаційної комісії.

При встановленні причин недоліків в роботі членів інвентариза­ційної комісії необхідно їх детально вивчити і по можливості провести контрольну перевірку або повторну інвентаризацію. Це підвищує від­повідальність членів інвентаризаційних комісій за якість здійснених перевірок.

Контрольні перевірки організовують згідно відповідної вказівки пра­цівників правоохоронних органів і розпорядженню керівника підприємст­ва. Для цього беруть перший екземпляр інвентаризаційного опису і у при­сутності всіх членів комісії здійснюють перевірку правильності відображення фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей.

За результатами перевірки складається акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей, який підписують голова та члени інвентари­заційної комісії.


У випадку, коли будуть встановлені відхилення оперативний пра­цівник та слідчий вимагають від керівника підприємства видати наказ, згідно якого призначається новий склад комісії для проведення повто­рної суцільної інвентаризації.

Таким чином, інвентаризація — з одного боку, один із елементів методу бухгалтерського обліку, засіб забезпечення реальності обліко­вих даних, а з другої сторони — засіб (метод) фактичного контролю за збереження майна, грошових коштів і розрахунків підприємств і орга­нізацій. При встановленні злочинів працівникам правоохоронних ор­ганів необхідно використовувати не тільки матеріали інвентаризації, проведені за ініціативою правоохоронних органів, але й матеріали ін­вентаризацій, проведених самим підприємством, ревізорами, позаві­домчими органами тощо. Строки збереження основних інвентариза­ційних документів не менше 5 років.


7966848511763486.html
7966882463299165.html
    PR.RU™